155 – Далеко від земних марнот

Далеко від земних марнот
І всіх людських турбот
Є край де вічно, (вічно) ясний день,
Де ллється звук пісень.

Пр: В той край, в той край,
Всім серцем лину я.
Де вічне щастя, (щастя) – Божий рай,
Де вічне світло дня.

Нове там небо і земля, –
По правді всі жиють;
Христом відкуплені усі серця
Там сліз уже не ллють.

Там лиш любов свята царить
І вірних веселить,
Життя там вічного весна,
Краса там неземна.