191 – Єрусалим що сходить з неба

Єрусалим, що сходить з неба
В проміннях ясних свого Царя.
Там світла сонця більш не потрібно:
В нім Агнець Божий – рання зоря.

Оце оселя свята Бога з людьми,
Де будем жити із Богом ми.
Там усі сльози Ісус з очей зітре,
Смерті не буде, біль промине.

Єрусалим – нове це місто,
Перлові брами відкриті в нім.
Хто прагне пити – нехай приходить,
Джерельні води течуть у нім.

Єрусалим, тебе кохаю,
В тобі панує вічна любов.
Усі народи в тобі зійдуться,
Прославлять Спаса за Його кров.