387 – Ой над Вифлеємом над щасливим краєм

Ой над Вифлеємом, над щасливим краєм,
Там небесна зірка сяє, срібним світлом грає.

Срібним світлом грає, та й на стайню вбогу,
Що притулком стала нині Предвічному Богу.

Там Ісус, Син Божий в темну ніч родився,
Й перед ясною зорею в яслах звеселився.

В яслах звеселився і став промовляти:
«Підеш зірко по всім світі ясно запалати».

А де зірка гляне, там добро настане,
Буде щастя, буде доля: ні раба, ні пана.

Ні раба, ні пана, ні важкого лиха.
Радість люба між братами, мир і згода тиха.

Ой, ти, ясна зоре, не зайди за море.
Злинь на наші рідні ниви, на степи, на гори.

На степи, на гори, під селянські стріхи.
Сяй на нас промінням щастя, долі та потіхи.